НБ ХНАДУ у соцмережах

Про виставку докладніше

85 років від дня народження українського поета Василя Стуса

Людина — це обов’язок, а не титул (народився — і вже людина). Людина — твориться, самонароджується. Власне, хто Ти є поки що? Кавалок глини сирової, пластичної. Бери цей кавалок у обидві жмені і мни — доти, поки з нього не вийде щось тверде, окреслене, перем’яте. Уяви, що Бог, який творить людей, то Ти є сам. Ти є Бог. Отож, як Бог самого себе, мни свою глину в руках, поки не відчуєш під мозолями кремінь. Для цього в Тебе найкращий час — Творися ж!

6 січня минає 85 років від дня народження Василя Стуса – українського поета, перекладача, літературознавця, громадського діяча, Героя України. Василь Стус жив, творив і загинув, щоб український народ мав те, на що заслуговує, – свободу, незалежність, право на рідну мову, історичну пам’ять, самобутню культуру. Як письменник і громадянин Стус належить до тих духовних лідерів нації, актуальність яких із плином часу не зменшується, а набуває все більшої ваги. Ще на початку свого творчого шляху В. Стус визначив свою життєву позицію – бути Людиною: «Поет – це людина. Насамперед. А людина – це добродій…». Всепоглинаюча любов до Батьківщини була сенсом його життя і відчувалася в кожній поетичній збірці. А їх у нього було шість: «Круговерть», «Зимові дерева», «Веселий цвинтар», «Час творчості – Dichtenszeit», «Палімпсести», «Свіча в свічаді». Твори Василя Стуса було перекладено англійською, французькою, португальською, польською, німецькою мовами.

1972 рік розділив шлях Стуса на дві дзеркально обернені половини, поміж яких пролягло «квітування» особистого вибору поета. Позаду залишився період гартування до життєвих випробувань, до того, що призначено тобі Долею. Попереду – підтвердження того, що ти здатен заплатити ціну, виставлену тобі суспільством за те, що, зберігаєш право на власну думку і вчинок. На суді 1972 р. питання звучало так: зречешся себе і друзів чи сядеш за вірність собі та їм? Зректися – означало втратити себе, на що Василь не погодився. У ньому рідкісно гармонійно поєднувались неприйнятність фальшу, нетерпимість до зла в будь-яких виявах – і якась беззахисна оголеність душі, непрактичність у буденному житті. Друге ув’язнення – десять років табору особливого режиму і п’ять років заслання – він одержав за головування у 1979 – 1980 рр. в українській групі сприяння виконанню Гельсінських угод із захисту прав людини (1980 – 1985). У таборах та на засланні В. Стус написав близько тисячі віршів, зробив 400 перекладів, залишив чимало епістолярної спадщини. У 1985 році Василя Стуса було висунуто на здобуття Нобелівської премії з літератури. Здійснитися цим планам не судилося. У ніч з 3 на 4 вересня він помер у карцері від серцевого нападу – на другий день «сухого» (без вживання води) голодування. Через чотири роки після смерті поета – 1989-го, коли прах Василя Стуса проводжали в останню путь жителі Києва та України, над траурною процесією яскраво майоріли сотні червоно-чорних та блакитно-жовтих прапорів.

У 1991 році Василеві Стусу присуджено Державну премію імені Тараса Шевченка. 25 грудня 1997 року Указом Президента України «за визначні заслуги перед українською державою у розвитку національної культури, громадянську мужність у відстоюванні ідеалів гуманізму і незалежності України» Василя Стуса нагороджено орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня. 26 листопада 2005 року Указом Президента України поету було присвоєно звання Героя України. Однак слово Стуса-борця почув світ, почула Україна… Він живе серед нас своєю непохитністю ЛЮДИНИ, яка протистояла тоталітарному режиму і вистояла, щоб ми могли залишатися українцями, щоб вчилися бути справжніми патріотами своєї держави.

Стус, В. Вечiр. Зламана вiть : вибране / В. Стус. — Київ : Дух i лiтера, 1999. — 384 с. — (Бiблiотека XXI ст.). — ISBN 966-7405-44-3.
	Василь Стус – один із тих, хто виборював нашу державність, незламний лицар свободи й правди, людина кришталево чистої душі. До книги увійшли вибрані твори Стуса – вірші з ранніх збірок («Круговерть», «Зимові дерева» та «Веселий цвинтар»), «Палімсести», вибране листування та нотатки «З таборового зошита». У вірші «Гойдається вечора зламана віть» наявний відблиск трагічної долі автора, трагізм його світосприймання. В ньому сконцентровано Стусівську філософію стоїчного відстороненого споглядання, що поєднано з готовністю прийняти долю. Образ «зламаної віті» - це відплата автору за його вільне мислення. Проте віть ще гойдається, тому в автора є надія і сподівання на краще.
Поезiя / Л. Костенко, О. Олесь, В. Симоненко, В. Стус. — 2-ге вид., допов. — Київ : Наук. думка, 1999. — 272 с. + портр. — (Б-ка школяра). — ISBN 966-00-0501-6.
	До книги увійшли поетичні твори видатних поетів України — Ліни Костенко, Олександра Олеся, Василя Симоненка, Василя Стуса. На сторінках 259-267 представлено такі вірші Василя Стуса, як «Сто років як сконала Січ», «Мені зоря сіяла нині вранці…», «Автопортрет зі свічкою» та інші. Упродовж тривалого часу вилучена з літературного життя, сьогодні поезія Василя Стуса повернулася до читачів, її публікують газети й журнали, народжуються пісні на вірші поета, його твори входять до сценічних вистав. Його творчість є помітним явищем української та світової літератури, усього нашого суспільного життя. Непересічний талант поета, його трагічна доля, відчайдушна боротьба за національну незалежність, відродження духовності, історичної пам`яті українського народу викликають великий інтерес до особи митця, до його поетичних творів.
Стус, Василь. Час творчостi = Dichtenszeit / Василь Стус. — Київ : Днiпро, 2005. — 702 с. - (Б-ка Шевченк. ком.). — ISBN 966-578-146-4.
	Час творчості «Dichtenszeit», що фіксує дату мало не кожного вірша, є своєрідним щоденником ув’язненого, міркуваннями над долею, обов’язком, коханням, релігією… Вірш характеризується ліричністю, мелодійністю, його основу становить усвідомлення внутрішньої свободи, готовності до боротьби за кращу долю народу і України. Стус — поет інтелектуальний, який цілеспрямовано й критично опанував досвід світової поезії і в даний збірник увійшли блискучі переклади віршів Гете.
Стус, Дмитро. Василь Стус : життя як творчість. — Київ : Факт, 2004. — 368 с. — ISBN 966-8408-68-3.
	Ніхто не знає, в чому полягає загадка слави. Часто трапляється, що про когось, хто все життя перебував у в епіцентрі подій, забувають відразу після смерти. До Василя Стуса широка відомість прийшла після перепоховання в 1989-му. Що цьому причиною: поетична творчість героїка життя? На ці та інші питання пробує знайти відповіді син поета — Дмитро, який майстерно поєднує об’єктивні біографічні відомості про життя Василя Стуса з власними спогадами і спостереженнями про батька, парадоксально зіставляє контексти, змішує науковий та белетристичний стилі. Пропонована книга — це Василь Стус очима дослідника й сина на тлі «запізнілого націєтворення». Розрахована на широке коло читачів: від учнів до науковців.
Гроно нездоланих спiвцiв : лiт. портр. укр. письменикiв ХХ ст. : навч. посiб. — Київ : Укр. письменник, 1997. — 282 с. — ISBN 966-579-000-5.
	У книзі подаються літературні портрети тих українських письменників XX століття, яких за часів тоталітарного комуністичного режиму спіткала тяжка доля: одні були репресовані, переслідувані, твори інших заборонялися, замовчувалися, деякі змушені були емігрувати, жити й працювати на чужині. Нині, в незалежній Україні, їхні твори вивчаються за шкільними програмами. В цій книзі надані біографії В. Винниченка, М. Хвильового, В. Підмогильного, М. Куліша, Є. Маланюка, І. Багряного, У. Самчука, В. Симоненка, В. Стуса та інших видатних письменників, без творчості яких неможливо уявити літературний процес XX століття в усій його повноті і розмаїтості. Сторінки 274-283 знайомять нас з біографією та творчістю Василя Стуса.
Стус, Василь. Палімпсести : вибране / В. Стус. — Київ : А-ба-ба-га-ла-ма-га, 2021. — 352 с. — (Українська поетична антологія). — ISBN 978-617-585-219-4.
	Вершинна частина Стусового доробку — збірка «Палімпсести», яка наповнена фiлософсько-експресiонiстичними образами шляху, долi, смертi i боротьби. У нiй вiдображенi внутрiшнi переживання автора власного арешту. Назвою цією (палімпсестами в давнину називали пергаменти, на яких стирали первісний текст, щоб написати на ньому новий) об’єднано все створене поетом у неволі зі вкрапленнями деяких ранніх поезій. Збірка не має стабільного змісту, в ній складно переплітаються різні духовні площини. В одному з найглибших філософських віршів «За читанням Ясунарі Кавабати» — виразні відгоміни східної філософії. Дорога до Бога для Стуса — «вседорога». У його поезії з’являються мотиви богообраності й жертовності. «Бог» і «Україна» в його душі й в поезії творять двоєдине ціле. До збірки також увійшли вірші «Сто дзеркал спрямовано на мене», «Як добре те, що смерті не боюсь я» та інші.

Tuesday, 03.01.2023 13:40 Вік: 2 Років

<- Назад до: Віртуальні виставки