НБ ХНАДУ у соцмережах

Про виставку докладніше

Михайло Коцюбинський – письменник, напоєний соками багатющої землі своєї…

Михайло Коцюбинський – великий письменник - гуманіст, виразник дум і прагнень народних - посідає одне з чільних місць в історії української літератури. Його творчість, що припадає на кінець ХIХ – початок ХХ ст., яскраво відбиває не тільки глибинні соціальні зрушення в тогочасному суспільстві, а й активні пошуки, якими був позначений літературний процес на рубежі двох століть.

Народився Михайло Михайлович Коцюбинський 17 вересня 1864 р. у Вінниці в родині дрібного урядовця. Михайло був улюбленцем родини, особливо матері. Саме від неї, він успадкував тонку і глибоку душевну організацію та любов і розуміння природи. Навчався спочатку в народному училищі міста Бар, а 1880 р. закінчив Шаргородську духовну семінарію. Цього ж року переїхав до Кам`янця – Подільського, де зблизився з групою семінаристів – народників, захопився ідеями народництва. За зв`язки з подільськими народовольцями М. Коцюбинський зазнав переслідування. У 1882 р. повертається до Вінниці, заробляє на прожиття приватними уроками. 1884 р. у зв`язку зі справою подільської групи «Народної волі» поліція встановила за Коцюбинським таємний нагляд, під яким він перебував до кінця життя.

1891 р. Коцюбинський складає іспит на народного вчителя і їде працювати домашнім учителем у село Лопатинці. Тут він веде освітню роботу серед селян, збирає фольклорні матеріали. 1892 р. письменник влаштувався на роботу в Одеській філоксерній комісіі, працював спочатку в Бесарабії, потім на Південному березі Криму. 1896 р. Коцюбинський одружується з Вірою Устинівною Дейшею, яка стала його справжнім товаришем і помічником у літературній роботі. Восени 1896 р. письменник тяжко захворів і в 1897 р. змушений був залишити службу в комісії. На початку 1898 р. Коцюбинський оселяється в Чернігові, працює на посаді діловода, з 1900 р. – статистика в земській управі, а згодом – завідувача відділу статистичного бюро. 1911 р. Товариство прихильників української літератури, науки і мистецтва встановило Коцюбинському довічну пенсію, що дало змогу письменникові залишити роботу в земстві. Та було вже пізно. Тяжка щоденна праця, постійні нестатки підточили здорв`я. У жовтні 1912 р. Коцюбинський поїхав на лікування до Київа, а наприкінці січня 1913р. повернувся до Чернігова, де й помер 25 квітня. Похований письменник на Болдиній горі, улюбленому місці його прогулянок.

Рання творчість Коцюбинського пов`язана зі засвоєнням традицій, вироблених прозаїками старшого покоління. Увагу громадськості привернули дитячі оповідання – «Харитя», «Ялинка», «Маленький грішник». Письменник широко використовує багатство народної мови, добирає відповідну синоніміку. Мальовничість, експресивність, художній лаконізм – найхарактерніші особливості оповідань про дітей. За традицією в ранніх творах Коцюбинський звертається до теми села з його болями та проблемами. Він показує високі моральні якості селянина(«П`ятизлотник»), соціально – економічну нерівність («Ціпов`яз»). На початку ХХ ст. відбувається якісний злам творчості Коцюбинського. Він створює жанр психологічної новели, виробляє імпресіоністичну манеру письма. Ідея незнищенного прагнення людини до волі, якщо вона дістається навіть ціною власного життя, розкривається в оповіданні «Дорогою ціною». Велике значення для формування світогляду й напряму художньої творчості М. Коцюбинського мав суспільний рух 1905 – 1907 рр. Коцюбинський відтворює широку панораму народного життя і суспільних настроїв тих років («Сміх», «Він іде», «Persona grata» та повість «Fata morgana»).Письменник зображує людину і людську масу в критичній ситуації. Характерно, що й останній період творчості Коцюбинського позначений пошуком нових прийомів і підходів. Це, зокрема, бачимо в таких творах, як «Що записано в книгу життя», «Сон», «Тіні забутих предків». Отже Коцюбинський започаткував на грунті модерністичних літературних тенденцій цілком оригінальний стиль. За своїми головними ознаками – часово – просторовою концепцією, концепцією людини, кутом зору оповідача – цей стиль співвідноситься з европейським психологічним імпресіонізмом.

Михайло Коцюбинський напоєний соками багатющої землі своєї – і через це він став безсмертним: великі світочі людства давно вже розступились, щоб дати місце і йому в черзі борців, мислителів і шукачів правди.

Коцюбинський Михайло. Твори : в 6-ти т. Т. 2 / Михайло Коцюбинський. - Київ : Вид-во АН УРСР, 1961. - 408 с. : iлюстр.
	В даний том увійшли відомі оповідання «Persona grata», «Лялечка», «На камені», «Сон» та ін. У новелі «Лялечка» через розкриття внутрішнього світу земської вчительки Раїси Левицької висвітлено ідейний крах народницької теорії «малих діл». Дочка сільського дяка, вихованка духовної школи, Раїса пройнялася такою любов`ю «до нещасного народу», що готова «була вмерти для нього», але, зустрівшись у селі не з «народом», а з «мужиками», передумала і залишилася жити. Катівська державна система викривається в оповіданні «Persona grata». Розповідаючи про масові страти революціонерів, письменник показує, що навіть колишній розбійник, тепер тюремний кат – темний, обмежений Лазар – усвідомлює злочинність дій, на які його штовхнули тюремники. У новелі «На камені», в якій йдеться про трагічну долю кримської татарки Фатьми, що, не змирившись з хатнім деспотизмом, насаджуваним патріархальними звичиями, залишає осоружного чоловіка і закінчує життя самогубством, вражають не тільки глибокий психологізм, а й мастерність використання імпресіоністичної поетики.
Коцюбинський Михайло. Вибранi твори : в 2-х т. Т. 1 / Михайло Коцюбинський. - Київ : Худож. лiт., 1950. - 404 с. : iлюстр.
	До книги увійшли дитячі оповідання «Харитя», «Ялинка», «Маленький грішник» та ін., які стали дебютом Михайла Коцюбинського в літературі». Вони позначені щирою симпатією автора до своїх малолітніх героїв, намаганням заглибитися у їх внутрішній світ.
Коцюбинський М. Вибранi твори : Оповiд., новели, повiстi: Для серед. та старш. шк. вiку / М. Коцюбинський ; Упоряд., передм. та примiт. Ю. Кузецова, Н. Левчик. - К. : Генеза, 2003. - 363 с. - (Нова шк. б-ка). - ISBN 966-504-310-2.
	До книжки увійшли оповідання «Хвала життю», «На камені», «Харитя», новели та повісті «Тіні забутих предків», «Fata morgana» видатного українського письменника – прозаїка, культурного діяча кінця ХІХ – початку ХХ ст. М. М. Коцюбинського. Твори митця характеризуються майстерністю відтворення світовідчуття героїв, тонким психологічним сюжетом, імпресіоністичною композицією, застосуванням прийомів живопису й музики.
Коцюбинский М. Что записано в книгу жизни и другие рассказы : пер. с укр. / М. Коцюбинский. - М. : Худож. лит., 1957. - 246 с.
	До книги увійшли відомі оповідання М. Коцюбинського «Дорогою ціною», «П`ятизлотник”, «Ціпов`яз». Ці оповідання з життя селянства написані у традиційному ключі. У «П`ятизлотнику” порушується морально – етична проблема допомоги старого подружжя голодуючим людям, а в «Ціпов`язі» через долю братів Семена і Романа Воронів розкриваються соціальні антогонізми в селянському середовищі. В оповіданні «Дорогою ціною» змальовано події часів панщини, але й у ньому порушується злободенна соціальна проблема. Показуючи протест Остапа і Соломії проти кріпосницької наруги, автор створив метафоричний образ народу – буйного тура, якому на шию було накладене ярмо соціальної неволі.
Коцюбинский М. Лошади не виноваты : рассказы / М. Коцюбинский ; пер. с укр. - М. : Худож. лит., 1976. - 288 с. - (Народная библиотека).
	М. М. Коцюбинський – видатний український письменник-реаліст, автор відомих творів «Fata morgana», «Тіні забутих предків», та з особистою силою талант його проявився у жанрі новели. В даний збірник увійшли такі оповідання, як «Сміх», «Коні не винні», «Що записано у книгу життя» та інші. В оповіданні «Сміх» йдеться про погромницьку політику царизму, спрямовану проти демократичних сил, порушується проблема відповідальності інтелігенції перед народом. В оповіданні «Коні не винні» автор розвінчує поміщика – ліберала і показує невідповідність між його добрими словами і підлими вчинками.
Коцюбинський М. М. Fata morgana : (з сiльських настроїв) / М. М. Коцюбинський. - Київ : Рад. шк., 1948. - 115 с. : iлюстр. - (Шкiльна бiблiотека класикiв).
	У повісті «Fata morgana» Коцюбинський відтворив життя і боротьбу українського селянства напередодні і під час революції 1905 року за соціальні права, за землю й волю, за ліквідацію соціальної нерівності в суспільстві. Ця повість стала одним з найбільших досягнень української новітньої прози. Цьому сприяло органічне єднання реалістичної й імпресіоністичної поетики в розкритті внутрішнього стану персонажів і колективної свідомості маси, «сільських настроїв».
Пошуки прекрасного : Твори Михайла Коцюбинського: навч. посiб. / упоряд. В. I. Шкляра. - К. : Грамота, 2004. - 400 с. - (Шкiл. б-ка). - ISBN 966-8066-23-5.
	До збірника увійшли такі відомі твори як «Тіні забутих предків», «Конні не винні», «Intermezzo» та інші. Повість «Тіні забутих предків» була написана внаслідок захоплення Коцюбинського життям карпатських гуцулів, їхніми звичаями й обрядами, оригінальністю мислення і світосприймання. У повісті незримо сплітаються дійсність і вигадка, реальне й фантастичне. Щоденний побут гуцула переломлюється у світлі його поетичної уяви, вірувань і легенд. «Intermezzo» - це новела з глибоким психологічно – філософським змістом, яка являється своєрідним естетичним маніфестом письменника про завдання митця в переломні суспільно-історичні часи. Новела сприймається як твір автобіографічний.
Смилянский Леонид. Михаил Коцюбинский : повесть / Леонид Смилянский. - Киев : Рад. письменник, 1951. - 192 с.
	Книга Леоніда Смілянського присвячена життю та творчості Михайла Коцюбинського – тонкого, довершеного повістяра й новеліста, першого й найбільшого майстра імпресіоністського письма в українській літературі. Незважаючи на тяжкі умови життя він був великим оптимістом і не втрачав віри в людей, у перемогу всього світлого над темрявою і злом.

Wednesday, 12.09.2018 10:48 Вік: 6 Років

<- Назад до: Віртуальні виставки