Смолина К. Сто великих театров мира / К. Смолина. - М. : Вече, 2001. - 479 с. - (Сто великих).

Театр немислимий без актора. Актор - це душа театру, хоча сам по собі «актор» може бути і лялькою (як у театрах лялькових), його особа може приховувати маска (як у театрах античних або традиційних східних), може тільки співати або тільки говорити (як у театрах оперних або драматичних), може, нарешті, просто мовчати (як у театрі пантоміми). Але все це розмаїття театрів все ж об'єднано мистецтвом живої людини. Протягом століть це мистецтво весь час змінювалося, весь час йшла боротьба між різними стилями гри, іноді навіть у межах однієї вистави, на одному сценічному майданчику. І ця боротьба талантів пронизує драматизмом історію світового театру. Хтось не витримував і поступався. Одні покоління зі своїми уявленнями про театральне мистецтво змінювали інші, вплітаючи щоразу унікальні «фарби» в мальовничий килим театральної історії. І ми любимо цей чудовий, красивий і захоплюючий світ театрального мистецтва, який вражає своєю різноманітністю і своєю живучістю.
У книзі популярної серії "100 великих" через призму історії видатних театрів показана історія світового театру і розрахована на широке коло читача.

Скляренко В. 100 знаменитых актеров / В. Скляренко, Т. Таболкина. - Х. : Фолио, 2001. - 509 с. - (Сто знаменитых).

Відомі та популярні актори в усі часи були не просто улюбленцями публіки, але її кумирами, ідолами - тими, перед ким схиляються, кого обожнюють. І тому інтерес до їх життя і творчості незмінно великий. У цій книзі читач може познайомитися з життєписами 100 знаменитих акторів різних жанрів і амплуа, популярних не тільки в своїй країні, а й за її межами. Крім опису їхнього життя і акторської кар'єри книга містить відомості про характер знаменитостей, їх звички, захоплення, стосунки з близькими - словом, все те, що постійно привертає до них увагу публіки.

Гобби Тито. Мир итальянской оперы : пер. с англ. / Тито Гобби ; послесл. С. Бэлзы. - М. : Радуга, 1989. - 320 с.

Книга вийшла з-під пера корифея оперної сцени XX століття, володаря рідкісного за красою баритона, чудового актора, а пізніше постановника Тіто Гоббі. Вона побудована як ряд есе, присвячених загальним проблемам вокалу, а також суто індивідуальним розборам шедеврів оперної сцени, створених Моцартом, Россіні, Верді, Пуччіні. Тіто Гоббі постає перед читачем як обдарований літератор, тонкий психолог, високоосвічений музикант, який малює образи не тільки оперних персонажів, але і знаменитих виконавців.
Ілюстрована книга рекомендується широкому колу любителів музики.

Архимович Л. Українська класична опера / Л. Архимович. - К. : Держ. вид-во музичної літератури, 1957. - 319 с.

Це видання є першою спробою висвітлити історію виникнення й розвитку української опери, починаючи від перших зародків театрального мистецтва до радянського часу. Автор дає розгорнутий аналіз найвизначніших оперних творів українських композиторів. У тексті наведено велику кількість нотних прикладів, що унаочнюють виклад.

Французский театр эпохи просвещения : сб. пьес / пер. с фр. под ред. Н. Любимого. - М. : Искусство, 1957. - 487 с.

Цей збірник п'єс складається з драматичних творів найбільших французьких письменників XVIII століття - епохи, що передує у Франції початку революції і званої епохою Просвітництва. Початок французького Просвітництва прийнято датувати 1715 роком. У стильовому відношенні французький театр в той час представляв арену боротьби двох художніх напрямків - класицизму і реалізму.
До книги включено трагедії Ф. М. Вольтера "Заїра" і "Магомет, або Фанатизм", комедії П. К. Маріво "Острів Розуму, або Маленькі чоловічки" і "Гра любові і випадку", Д. Дідро "Побічний син, або Випробування чесноти ".
Вступна стаття дає докладний опис французької драматургії даного періоду.

Сато Киоко. Современный драматический театр Японии : очерки / Киоко Сато. - М. : Искусство, 1973. - 160 с.

Автор книги "Сучасний драматичний театр Японії" Кіоко Сато - перша в Японії жінка-театрознавець, що отримала вчений ступінь кандидата мистецтвознавства в Радянському Союзі. Кандидатська дисертація, захист якої відбувся в 1968 році, стала основою цієї книги.
Кіоко Сато провела кілька років у Москві, вивчаючи російський і радянський театр в Державному інституті театрального мистецтва імені А. В. Луначарського. Повернувшись на батьківщину, вона виступає у пресі, знайомлячи японських читачів з радянським театральним мистецтвом, переводить на японську мову п'єси радянських драматургів.
Пропонована увазі читачів книга містить цікавий матеріал про історію і сучасне творче життя нового театру Японії. Цей театр представляє нині одне із значних явищ світового сценічного мистецтва. Кіоко Сато знайомить читача з талановитими драматургами, режисерами, акторами та іншими діячами сучасного японського театру.

Беньяш Р. Без грима и в гриме : театральные портреты / Р. Беньяш. - Л.-М. : Искусство, 1965. - 328 с.

Ця книга написана ленінградським критиком Р. Беньяш про ленінградських акторів. Про різних акторів. Про тих, хто давно відомий по всій країні, як Микола Симонов або Юрій Толубєєв. І про Інокентія Смоктуновського, чиє мистецтво дозріло зовсім недавно (на момент написання книги), але завоювало вже багато тисяч кіноглядачів. І про таких молодих, але дуже улюблених ленінградцями, як Тетяна Дороніна, Аліса Фрейндліх, Кирило Лавров, Сергій Юрський. Ця книга про їхню творчість і про них самих. Про те, як вони прийшли на сцену, який вибрали собі шлях, яка особливість їх індивідуальності.

Бейлин А. Аркадий Райкин / А. Бейлин. - М.-Л. : Искусство, 1965. - 152 с.

У книзі "Аркадій Райкін" представлена не лише розповідь про актора, а й значні його роботи. Фотографії, які є головним засобом показу, не відображають повною мірою майстерності актора, не дозволяють передати голос. І все-таки книга допоможе проникнути в таємниці майстерності А. Райкіна, покаже особливості його творчості, майстерність перевтілення, виразний і уважний погляд, дивовижну добродушну посмішку.

Якщо говорити про мистецтво, то цирк це теж мистецтво, а клоун це теж актор свого жанру. Олег Попов! Ім'я знайоме всім. Про нього написана ця книга. У ній розказано про дитинство і юність, про роки навчання, про перший етап творчості Попова, про долю, яка визначила його шлях у мистецтві, про величезну працю артиста, що принесла йому визнання глядача.
Про клоуна писати важко: треба писати весело, і в теж час потрібно писати серйозно, тому що мова йде про мистецтво. Зовнішня простота і щирість клоунській гри допомагає артисту створювати художні образи, насичені великим змістом, мають глибокі життєві коріння.
Життя артиста пов'язане з багатьма містами. Прочитати про його творчий шлях - це неначе спочатку пройти цей шлях разом з ним. Автори книги запрошують нас читачів до захоплюючої подорожі. Перед нами клоун Олег Попов. Він готовий до початку вистави.