Ви тут: Бібліоафіша / Віртуальні виставки
Українська
Русский
Sunday, 10.11.2024
ElArKhadi — Електронний архів видань ХНАДУ
DOAJ — Каталог журналів відкритого доступу
Index Copernicus — Международная база научных публикаций
URAN — Українська науково-освітня телекомунікаційна мережа
Наукова періодика України — НБУ ім. В. І. Вернадського

НБ ХНАДУ у соцмережах

Група НБ ХНАДУ ВКонтакті

Про виставку докладніше

"Мова — серце народу"

До Міжнародного дня рідної мови

 

Мова – то серце народу: гине мова, гине і народ, хто цурається своєї рідної мови, той у саме серце ранить свій народ.

Іван Огієнко

 

21 лютого представники всіх націй і народностей відзначають Міжнародний день рідної мови. Це свято було проголошене на ХХХ сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО, що проходила 26 жовтня — 17 листопада 1999 р. у Парижі.

В Україні Міжнародний день рідної мови відзначається з 2002 р., коли з метою зміцнення державотворчої функції української мови, сприяння вільному розвитку і використанню мов національних меншин України Президент України підписав наказ про відзначення цього свята.

Головна декларована мета Міжнародного дня рідної мови — сприяння мовній різноманітності світу і стимулювання вивчення іноземних мов населенням різних країн. Крім того, ЮНЕСКО виступило за зближення культур і їх активну взаємодію, зокрема, в мовних питаннях, оскільки саме мови вважаються важливим інструментом розвитку духовної спадщини планети.

 

 

Пономарiв О. Д.  Стилiстика сучасної української мови : пiдруч. для студ. вузiв / О. Д. Пономарiв. - К. : Либiдь, 1992. - 248 с.

У підручнику розглядаються предмет і завдання стилістики, стилістичні категорії, взаємодія функціональних стилів. Окремі розділи присвячені лексичним та фразеологічним засобам стилістики, стилістичним можливостям етимології, морфології та синтаксису. Значну увагу приділено питанням нормативності української мови в засобах масової інформації, викладові норм літературної мови, зокрема орфоепічних та акцентуаційних. Добираючи ілюстративний матеріал, автор прагнув якнайповніше відбити красу й багатство української мови в усіх її виявах.

Зубков М.  Сучасна українська дiлова мова : навч. посiб. для студ. вузiв / М. Зубков. - 5-те вид., випр. - Х. : Торсiнг, 2004. - 447 с.

Підручник містить характеристику функціональних стилів сучасної української літературної мови. Наведено типові зразки рукописних документів, їх класифікацію, складові та вимоги укладання. Правила в розділі “Орфографія” враховують останні зміни правопису й акцентують увагу на особливостях уживання частин мови в діловодстві.
Розділ “Усне ділове мовлення” включає основи культури мовлення. Запитання та завдання для самоконтролю допоможуть самостійно повторити теоретичний матеріал. Вправи призначено для закріплення набутих знань. Додатки містять: словничок відмінностей словживання; скорочення слів і словосполучень; російсько-український словник типових мовних зворотів; власні назви.

Головащук С. I.   Українське лiтературне слововживання : слов.-довiд. / С. I. Головащук. - К. : Вища шк., 1995. - 319 с.

Словник-довідник, присвячений труднощам українського літературного слововживання, не слід розглядати як якийсь мовностилістичний кодекс, зібрання мовних законів, дотримання котрих є обов'язковим для всіх авторів і літературних працівників, що мають справу з різними жанрами літератури та інформації, зокрема з мовою художньої літератури. На підставі вивчення словників і посібників, а також аналізу матеріалів лексичної картотеки Інституту української мови НАН України, збірник з культури мови тощо тут подано стислі поради, які саме слова чи словосполучення найдоцільніше вживати для передачі потрібного змісту, зроблено певні застереження про неправильне або небажане, невдале використання тих або інших слів у певних значеннях, у тому чи іншому контексті.

Козачук Г. О.   Українська мова : практикум: навч. посiб. для студ. вузiв / Г. О. Козачук. - 2-ге вид., перероб. i доп. - К. : Вища шк., 2008. - 414 с.

Навчальний посібник написано відповідно до чинної програми з української мови для вищих навчальних закладів. Він охоплює основні питання фонетики і граматики української мови, проте головну увагу в ньому приділено орфографії і пунктуації. Посібник передбачає закріплення знань з української мови, здобутих у школі, і підготовку студентів до вивчення теоретичних лінгвістичних дисциплін, насамперед курсу “Сучасна українська літературна мова”. Це зумовлює і специфіку побудови посібника: він орієнтований передусім на поглиблення і розширення знань з основних розділів шкільного курсу української мови та на постійне тренування длч вироблення навичок грамотного письма й усного мовлення.

Ющук I. П.  Українська мова : пiдручник / I. П. Ющук. - К. : Либiдь, 2004. - 640 c.

Людина засвоює мову змалку від батьків, від оточення; у школі — вивчаючи шкільні предмети; у зрілому віці — спілкуючись з іншими людьми, читаючи різноманітну літературу, пізнаючи навколишній світ. Протягом життя людина збагачує свій словник, оволодіває виражальними засобами рідної мови. Це відбувається в основному стихійно.
Але щоб відчути мову, потрібно усвідомити структуру мови як системи, збагнути її закони, внутрішню логіку. Це досягається вивченням закономірностей її фонетичного ладу, будови слова, словотвору, групування лексики, взаємовідношень між словами та їхніми значеннями, поділу слів на частини мови, побудови словосполучень і різного виду речень, формування тексту.
У запропонованому курсі розглядятиметься лише літературна українська мова на сучасному етапі її розвитку.

Пазяк О. М.  Українська мова i культура мовлення : навч. посiб. / О. М. Пазяк, В. Г. Кисiль. - К. : Вища шк., 1995. - 238 с.

Для тих, хто прагне опанувати сучасну українську мову, і створено цей посібник. Він охоплює усі розділи курсу сучасної української літературноїмови: фонетику та орфоепію, графіку й орфографію, лексикуй фразеологію, словотвір і граматику, що складається морфології та синтаксису. Кожна тема супроводжується вправами тренувального і творчого харктеру. Для повторення і закріплення знань наприкінці кожного розділу подаються контрольні запитання, у яких зосереджено увагу на основних правилах.
До одного з розділів для забезпечення знань та короткого ознайомлення з діловими паперами подаються зразки ділових паперів.

Ужченко В. Д.  Сучасна українська мова : зб. вправ i завдань : навч. посiб. / В. Д. Ужченко, Т. П. Терновська, Т. С. Маркотенко. - К. : Вища шк., 2006. - 286 с.

Пропонований посібник охоплює всі основні розділи курсу сучасної української мови. У ньому вміщено вправи й завдання, основною метою яких є з'ясування акустичних, артикуляційних і фонологічних особливостей звукового складу української мови, зокрема вправи на розрізнення звука і букви, звука і фонеми, для ознайомлення з фонетичними (“живими”) та історичними чергуваннями, а також матеріал, спрямований на вироблення правильної вимови окремих звуків та звукосполучень, для закріплення навичок при написанні українських та іншомовних слів і їх форм. Подано вправи для усвідомлення різних способів системної організації лексики і фразеології, грунтовного засвоєння й повторнення морфемних і словотворчих понять, а також граматичної будови літературної мови та її функціонування: парадигм відмінювання й дієвідмінювання, повнозначних і службових частин мови, різних видів і типів словосполучень та речень.

Великий зведений орфографiчний словник сучасної української лексики / уклад.: В. Т. Бусел та iн. - К. : Iрпiнь, 2004. - 896 с.

“Великий зведений орфографічний словник сучасної української лексики”, укладений на основі сучасного “Українського правопису”, враховує лексичний матеріал, представлений у майже всіх орфографічних, тлумачних, енциклопедичних, термінологічних, фахових, галузевих словниках та енциклопедіях (понад 40), виданих в Україні у другій половині ХХ — у першіроки ХХІ століть. Проте жоден із сучасних словників, навіть найбільший з них за кількістю наведених у ньому слів, не відзеркалює в усній повноті сучасну українську мову. “Зведений словник” певною мірою розв'язує питання повнішого відображення лексики сучасної української літературної мови.
До “Зведеного словника” увійшли лексеми, які не були представлені у правописних словниках раніше.

Великий тлумачний словник сучасної української мови / уклад. i голов. ред. В. Т. Бусел. - К. : Iрпiнь, 2001. - 1425 с.

Великий тлумачний словник сучасної української мови є універсальним довідником із сучасної української мови. В ньому об'єднано академічну повноту мовної лексики з лаконічною формою однотомного видання. Словник містить близько 170 тис. слів, у тому числі й ті, що увійшли в українську літературну мову протягом останнього дисятиліття. Окрім загальновживаних слів у словнику наводяться основні терміни сучасної науки і техніки, а також слова, що визначають явища і реалії виробничого, культурного і побутового життя. Новим для тлумачних словників є введення в деякі статті енциклопедичних довідок.
Словник є популярним, загальнодоступним виданням, розрахованим на широкий загал читачів: учнів старших класів середніх шкіл, гімназій, ліцеїв, студентів, аспірантів, викладачів української мови та всіх, хто вивчає українську мову і послуговується нею у повсякденному житті.

Культура української мови : довiдник / [С. Я. Єрмоленко, Н. Я. Дзюбишина-Мельник, К. В. Ленець та iн.] ; за ред. В. М. Русанiвського. - К. : Либiдь, 1990. - 304 с.

Культура мови як складова частина культури і як одна із її форм — перша ознака загальної культури людини. Як привернути увагу до мовної поведінки особистості? Як виховати чуття слова?
Довідник орієнтує читача на вибір правильного слововживання, засвоєння граматичних норм, містить складні випадки російсько-українського перекладу.
Вміщено дані про походження власних імен, правопис прізвищ. Подається також інформація про нові слова в сучасній публіцистиці. Окремий розділ присвячено естетиці словесно-художніх образів.

Фурдуй М. I. Українська мова : практикум з правопису: навч. посiб. для студ. ВНЗ / М. I. Фурдуй. - К. : Либiдь, 2004. - 272 с.

Розглядаються питання орфографії і пунктуації в руслі поглиблення знань, підвищення рівня грамотності, культури писемного мовлення. Системно подається базовий теоретичний матеріал, окремі відомості з морфології і синтаксису, без чого не можливе наскрізне розуміння орфографічних чи пунктуаційних правил. Використовуються різні форми активізації навчального процесу з метою стимулювання пізнавального інтересу.
Подається невеликий орфографічний словник, що укладався за принципом відбору найбільш “небезпечних” з погляду правопису слів, часто вживаних, важких у написанні чи наголошенні.

Орфоепiчний словник української мови : в 2-х т. Т. 1. Близько 140 000 слів / уклад.: М. М. Пещак та iн. ; за ред. М. М. Пещак, В. М. Русанiвського. - К. : Довiра, 2001. - 954 с. - (Слов. України).

Орфоепічний словник української мови — принципово нова лексикографічна праця, яка належить до категорії фундаментальних академічних словників. Публікується у двох томах загальним обсягом 1871 сторінка: перший том — 954, другий — 917 сторінок.
Словник подає максимально простий і доступний для нефахового користувача опис фонетичних особливостей голосних та приголосних звуків у межах слова, який відповідає літературній нормі, пропонує пояснення варіативності вимови та наголошування, а також орфоепічних умов, що виникають в усному спілкуванні. У словнику подаються слова у такому фонетико-морфологічному оформленні, яке допоможе користувачам вивести для себе в кожній мовленнєвій ситуації правила нормативного слововживання.
Орфоепічний словник буде корисним як джерело досліджень сучасної української літературної мови для наукових працівників і студентів вищих навчальних закладів, а також учителів, дикторів радіо йтелебачення, акторів театру й кіно, адміністративних працівників, усіх шанувальників української мови.

 

 

Tuesday, 10.02.2015 12:02 Вік: 10 Років