Роздвоєна душа митця

До 125-річчя з дня народження Олександра Довженка

 

Олександр Довженко народився 10 вересня 1894 р. в с. В'юнище (тепер м. Сосниці Чернігівської області) в селянській родині. Навчався в Сосницькому чотирикласному училищі, був відмінником, потім у Глухівському учительському інституті. Протягом 1914—1917 pp. Олександр викладав фізику, природознавство, географію, історію та гімнастику в 2-му Житомирському змішаному вищому початковому училищі, дуже багато читав, брав участь у виставах, малював. У 1917р. О. Довженко перейшов на вчительську роботу до Києва і вступив на економічний факультет Комерційного інституту, був головою громади інституту. О. Довженко в 1921 р. працював завідуючим загальним відділом при українському посольстві у Варшаві. Наступного року — в Німеччині на посаді секретаря консульського відділу торгового представництва УНР. Тут він вступив до приватної художньої майстерні й одночасно відвідував лекції в берлінській Академічній вищій школі образотворчого мистецтва. У 1923 р. повернувся до Харкова й незабаром став відомим як художник-ілюстратор «Вістей», автор політичних карикатур, який підписувався псевдонімом «Сашко». О. Довженко належав до літературних організацій «Гарт» та «ВАПЛІТЕ».

Протягом 1926—1933 pp. він працював на Одеській кінофабриці та Київській студії художніх фільмів. У 1930 р. О. Довженко зняв картину «Земля», яка вивела українське мистецтво на широкі міжнародні обшири й принесла митцю світову славу. Цього ж року разом зі своєю дружиною і надалі режисером усіх його фільмів Ю. Солнцєвою митець виїжджає в тривале закордонне відрядження. Він відвідав Берлін, Гамбург, Прагу, Париж, Лондон, демонструючи «Землю», «Звенигору», «Арсенал», виступав перед журналістами, кіномитцями й кінокритиками, виголосив кілька доповідей про нову кінематографію.

У 30-х роках Олександр Довженко постав як самобутній кінорежисер, фундатор поетичного кіно, визнаний світом митець. Чарлі Чаплін зазначав: «Слов'янство поки що дало світові в кінематографії одного великого митця, мислителя і поета — Олександра Довженка». У 1932р. Довженко зняв перший звуковий фільм «Іван» і був запрошений до кіностудії «Мосфільм». Конфлікти Довженка на Київській студії, особливо після постановки фільму «Іван», загострювалися. Тому митець прийняв рішення виїхати до Москви і з 1933 р. працював на «Мосфільмі». У 1935 р. Довженка нагороджують орденом Леніна, а восени того ж року на екранах з'явився «оптимістичний» «Аероград».

У 1939 р. вийшов на екрани «Щорс» (поставлений на Київській кіностудії). Фільм швидко став популярним, глядачеві подобались подані з гумором колоритні народні, національні характери .Протягом 1941—1945 pp. О. Довженко створив низку новел: «Ніч перед боєм», «Мати», «Стій, смерть, зупинись», «Хата», «Тризна» та інші. Епосом війни називають кіноповість «Україна в огні» (1943). Цей твір був Сталіним заборонений, а Довженку не було дозволено повертатись в Україну. За «ідеологічно правильний» фільм «Мічурін» митець у 1949 р. одержав Державну премію, яка означала офіційну його реабілітацію після «України в огні».

Протягом 1949—1956 pp. Довженко викладав у ВДІКу (Всесоюзному Державному інституті кінематографії), ставши професором цього навчального закладу. У 1956 р. у березневому номері журналу «Дніпро» була опублікована «Зачарована Десна», з цього приводу Довженко дуже радів. У цей час була завершена й «Поема про море». У листопаді розпочались зйомки однойменного кінофільму. А 25 листопада Олександр Довженко раптово помер. У 1957 р. з'явилася друком збірка повістей митця «Зачарована Десна», від якої фактично почався «відлік» письменницької слави.

На всесвітній виставці в Брюсселі в 1958 р. 117 відомих кінознавців і кінокритиків із 20 країн, добираючи 12 найкращих фільмів усіх часів і народів, назвали і «Землю» О. Довженка...

За своє творче життя О. Довженко поставив 14 ігрових і документальних фільмів, написав 15 літературних сценаріїв і кіноповістей, дві п'єси, автобіографічну повість, понад 20 оповідань , ряд публіцистичних статей і теоретичних праць, присвячених питанням кіномистецтва. Його кінопоеми «Звенигора» (1928) та «Арсенал» (1929), кіноповість «Земля» (1930) були визнані світовою кінокритикою шедеврами світового кінематографа, а Довженко — першим поетом кіно. Низку кіноповістей О. Довженка було екранізовано після його смерті: «Повість полум'яних літ» (1944, 1961), «Поема про море» (1956, 1958), «Зачарована Десна» (1956, 1957).

Вражаючими документами доби є «Щоденники» О. Довженка, а шедевром його творчості — «Зачарована Десна». «Зачарована Десна» — автобіографічний твір, спогади письменника про дитинство, перші кроки пізнання життя, про «перші радощі, і вболівання, і чари перших захоплень дитячих...». Письменник прекрасно знав духовний світ селянина, народний побут, звичаї, його психологію. Можна сказати, що «Зачарована Десна» — своєрідна енциклопедія сільського життя. За повістю «Зачарована Десна» 1964 року режисер Ю. Солнцева поставила однойменний фільм.

Досить плідним періодом у творчості письменника була Друга світова війна. Тільки протягом 1942—1943 років ним було створено 18 статей, 10 оповідань, п'єса і кіноповість. Під безпосереднім враженням баченого й пережитого на фронті О. Довженко приступає до роботи над кіноповістю «Україна в огні». Довженко поспішав, бо реально вже бачив майбутній фільм. Він хотів розказати «правду про народ і його біду», про палаючу в огненному кільці між двох імперій Україну. У творі не було піднесеного пафосу, оспівування тріумфального рyxy Червоної Армії, жодного слова він не сказав і про Сталіна. Його повість стала криком болю, першим гострим, вразливим сприйманням фашистської навали. Ясна річ, кіноповість не сподобалася Сталіну, і він її заборонив для друку і для постановки. У січні 1944 р. скликали навіть спеціальне засідання політбюро ЦК ВКП (б), на якому було затавровано Довженка «як куркульського підспівувача, ворожого політиці партії - та інтересам українського й усього радянського народу». Письменника вивели зі складу комітетів і редколегій, звільнили з посади художнього керівника Київської кіностудії і назавжди вислали з України. Тільки 1966 року кіноповість уперше надрукували, щоправда, з багатьма цензурними купюрами.

Активна мистецька настроєність на сучасність і її проблеми, органічний історизм образного мислення, принципи творення глибоко народних, національно своєрідних характерів, поєднання високого романтичного злету думки з проникливим аналізом реальної дійсності, переосмислення поетики народної творчості, вільне застосування гіперболізму, гротеску, символіки — ці й багато інших рис Довженкової творчості істотно збагачували пошуки української прози. Його називали поетом і водночас політиком кіно. Митця порівнювали з Гомером, Шекспіром, Бальзаком, Брехтом. А сам Довженко казав, що свої картини «писав з гарячою любов'ю, щиро. Вони складали найголовніший смисл мого життя».

 

 

Довженко Олександр. Твори : в 5-ти т. Т. 2. Кiноповiстi. Кiносценарiї / Олександр Довженко. - К. : Днiпро, 1984. - 503 с.
	До тому ввійшли кіноповісті «Україна в огні» та «Повість полум`яних літ» про героїзм і моральну велич українського народу під час Другої світової війни; «Мічурін» - про видатного перетворювача природи, а також кіносценарії «Прощай, Америко», «Антарктида» та незавершені твори.
Довженко Олександр. Твори : в 3-х т. Т. 3 / Олександр Довженко. - К. : Худож. лiт., 1960. - 527 с.
	До третього тому творів включено публіцистику (статті та виступи). Ряд матеріалів взято з архіву О. Довженка і друкуються вперше. Наприклад: «Душа народна неподоланна», «Лист до офіцера німецької армії» та ін.
Довженко Олександр. Україна в огнi : Кiноповiсть / О. Довженко. - К. : Україна, 2004. - 143 с. : iлюстр. - ISBN 966-141-9.
	Твір пронизаний любов`ю до українського народу. За своєю масштабністю, глибиною, правдивістю він не мав рівних у тогочасній вітчизняній літературі. Кіноповість, у свій час розкритикована, засуджена і заборонена до постановки й друку Сталіним, є унікальним документом епохи.
Довженко А. Зачарованная Десна. Рассказы. Из записных книжек / А. Довженко. - М. : Сов. писатель, 1964. - 323 c.
	Книга прозових творів видатного письменника О. Довженка відкривається автобіографічною повістю «Зачарована Десна». Цей поетичний твір, написаний з радістю і болем. Про духовний світ хлопчика з небагатої селянської сім`ї  розказано психологічно глибоко і правдиво. До книги увійшли також оповідання про війну і матеріали «Із записників» письменника.
Довженко Олександр. Незабутнє (1941-1943) : оповiдання / Олександр Довженко. - К. : Днiпро, 1980. - 191 с.
	До збірника увійшли оповідання О. П. Довженка періоду Другої світової війни, оспівующі мужність та героїзм людей в боротьбі з фашизмом: «Незабутнє», «Ніч перед боєм», «Перемога», «Воля до життя» та інші.
Семенчук Iван. Життєпис Олександра Довженка / Iван Семенчук. - Київ : Молодь, 1991. - 224 с. : з iл. - ISBN 5-7720-0726-2.
	Ця книжка не роман і не монографія, а життєпис: роздуми про дитинство, юність Олександра Довженка, фронтову його біографію і нелегкі, часом драматичні післявоєнні літа. Автор використав опубліковані щоденникові записи О. П. Довженка та дослідницькі матеріали.
Спогади про Олександра Довженка / упоряд. Ю. I. Солнцева. - Київ : Днiпро, 1973. - 719 с. : iл.
	У спогадах розповідається про все, що робив Довженко в своєму житті й чим він прославився. Про те, як він учителював, був дипломатом і художником, як ставив фільми і писав свої літературні твори, як саджав сади і вчив молодих митців, як разом з народом боронив Батьківщину і як невтомно вторгався з своєю багатогранною ініціативою в мирні, творчі справи. У спогадах людей, що знали Олександра Довженка, жива особистість видатного діяча культури постає в природній, органічній єдності з усім, що він спрагло творив протягом свого життя.
Олександр Довженко: збiрник спогадiв i статей про митця / упоряд. О. Бабишкiн. - Київ : Образотворче мистецтво i музична лiтература УРСР, 1959. - 250 с. : iл.
	У цьому збірнику вміщено спогади і статті про О. П. Довженка, видатного  українського кінорежисера і письменника, автора фільмів «Звенигора», «Арсенал», «Земля», «Мічурін» та інших, а також ряду сценаріїв, оповідань, повістей. Автори цих спогадів і статей зустрічалися з О. П. Довженком у житті, захоплювалися його творами.