Ви тут: Бібліоафіша / Віртуальні виставки
Українська
Русский
Saturday, 23.11.2024
ElArKhadi — Електронний архів видань ХНАДУ
DOAJ — Каталог журналів відкритого доступу
Index Copernicus — Международная база научных публикаций
URAN — Українська науково-освітня телекомунікаційна мережа
Наукова періодика України — НБУ ім. В. І. Вернадського

НБ ХНАДУ у соцмережах

Група НБ ХНАДУ ВКонтакті

Про виставку докладніше

Стефан Цвейг - майстер новелістики та біографій

Письменник народився у 1881 р. в родині багатого єврейського негоціанта, власника текстильної мануфактури. Заможні підприємці у третьому поколінні, його батьки зуміли створити вдома атмосферу витонченої духовної культури, характерної для віденського бомонду кінця XIX ст. Та от в останній рік століття зачинилися двері гімназії, і Цвейг, тепер уже студент, котрий старанно вивчає романську філологію у Віденському університеті, робить перші кроки назустріч омріяній свободі. Але що таке свобода для молодої людини на початку нового століття? Для Цвейга вона полягала у можливості відвідувати музеї, театри та бібліотеки. Він побував у Лондоні та Парижі, мандрував по Італії та Іспанії, відвідав Індію, Індокитай, США, Кубу, Панаму. Якийсь час мешкав у Швейцарії (1917— 1918), а після закінчення Першої світової війни повернувся до Австрії й оселився поблизу Зальцбурга.

Ерудиція Цвейга й досі захоплює та вражає. Мандруючи, він із рідкісним завзяттям та наполегливістю поповнював свої знання. Відчуття власної обдарованості спонукало його до поетичної творчості, а статки батьків дозволили без зайвого клопоту видати першу книгу. Так побачили світ «Сріберні струни» (1901), видані коштом автора. Цвейг наважився надіслати свою першу збірку своєму кумирові — видатному австрійському поетові P.M. Рільке. Той відповів, надіславши власну книгу. Так почалася дружба, яка тривала аж до смерті Рільке.

Надзвичайна поінформованість Цвейга у всіх напрямах та течіях мистецького життя Європи перших десятиліть XX ст. пояснюється тим, що він не просто читав твори визнаних майстрів, а й підтримував приязні стосунки з такими видатними діячами культури, як Е. Верхарн, Р. Роллан, О. Роден, Т. Манн, З. Фройд, Дж. Джойс.

Такі оповідання Цвайґа, як «Амок», «Сум'яття почуттів», «Шахова новела», здобули світову славу. Новели Цвейга вражають драматизмом, захоплюють незвичайними сюжетами і змушують замислитися над колізіями людських доль. Цвейг невтомно переконує читача у тому, що людське серце надто беззахисне, що пристрасть штовхає людину не лише на подвиги, а й на злочини. Герої Цвейга, зазвичай такі коректні, церемонні і незворушні, раптом потрапляють у вир бунтівних почуттів, що не зважають на усталені суспільні правила.  

Цвейг нерідко писав на межі документалістики та мистецтва, створивши захопливі біографічні розповіді про Ф. Магеллана і Марію Стюарт, Еразма Роттердамського й О. де Бальзака. Життєпис Бальзака (1940) — безперечно, найяскравіший твір Цвейга у цьому жанрі. Бальзак в інтерпретації Цвейга — простодушний авантюрист, чарівна потвора, геніальний дилетант. Де бракувало документів, там починала працювати уява письменника. Натомість Цвейг завжди віртуозно поводився з документами, виявляючи у будь-якому листі чи мемуарах очевидця психологічне підгрунтя.

Становище Цвейга наприкінці 30-х pp. було вельми складним: він опинився між «серпом і молотом», з одного боку, та «свастикою» — з іншого. Ось чому таким елегійним настроєм пронизана його остання книга мемуарів: вчорашній світ загинув, а в сучасному світі письменник скрізь почував себе чужинцем. Останні роки життя Цвейга сповнені поневірянь. Він утік із Зальцбурга, тимчасово зупинившись у Лондоні (1935). Проте й в Англії письменник не почувався у безпеці. Він подався до Латинської Америки (1940), якийсь час жив у США (1941), але невдовзі вирішив оселитися у невеликому бразильському місті Петрополісі, розташованому високо в горах.

22 лютого 1942 р. він наклав на себе руки разом із дружиною, прийнявши велику дозу снодійного. Перед смертю подружжя написало 18 листів, зокрема і бразильському уряду із подякою за гостинність. «Я вітаю всіх своїх друзів, — писав Цвейг. — Нехай вони побачать світанкову зорю після довгої ночі! А я надто нетерплячий і йду раніше від них».

Проте смерть письменника була не просто наслідком відчаю. Цвейг покинув цей світ, бо категорично не приймав його, почувався у ньому зайвим.

 

 

Цвейг Стефан.  Новеллы / Стефан Цвейг. - М. : Худож. лит., 1987. - 288 с.

До збірки увійшли відомі новели С. Цвейга – «Амок», «Вулиця в місячному світлі», «Лепорелла», «Захід одного серця». В них відображене зіткнення людей з буржуазним світом, в якому панує сила й влада, знецінюються кращі якості людини, але любов допомагає головним героям жити в будь–яких умовах.

Новеллы. Легенды / Стефан Цвейг ; [ил. С. Бродского ; пер. с нем.]. - М. : Правда, 1988. - 480 с.

До збірки включені кращі новели і легенди відомого австрійського письменника С. Цвейга: «Лист незнайомки», «Амок», «Двадцять чотири години з життя жінки», «Про сестер – близнюків», «Очі одвічного брата» та інші. Це твори зі стрімким рухом сюжету, написані в ім`я справедливості. Відчуття напруженості зображуваного життя письменник передає через експресивність дійових осіб.

Цвейг Стефан. Вчерашний мир / Стефан Цвейг. - М. : Радуга, 1991. - 566 с.

В цьому збірнику видатного австрійського письменника вперше російською мовою в повному обсязі публікується книга «Вчорашній світ. Спогади європейця», в якій С. Цвейг, свідок і учасник багатьох історичних подій, малює широку драматичну панораму політичного і культурного життя Європи першої половини ХХ століття. Вельми цікавим є блискуче написані есе про двох великих європейських мислителів Фрідріха Ніцше і Зігмунда Фрейда.

Цвейг Стефан. Подвиг Магеллана / Стефан Цвейг. - Симферополь : Таврия, 1988. - 234 с. - (Морская б-ка). - ISBN 5-7780-41-3.

«Подвиг Магеллана» - одна з кращих, найбільш популярних книг чудового австрійського письменника Стефана Цвейга. Вона присвячена великому мореплавцеві, який вперше обігнув земну кулю. Схиляння перед сміливістю людської дії, стійкістю людської волі, яка долає незліченні перешкоди при здійсненні історичної мети, звучить в творі «Подвиг Магеллана».

Цвейг Стефан. Три певца своей жизни. Казанова. Стендаль. Толстой / Стефан Цвейг. - Київ : Україна, 1991. - 1991. - ISBN 5-319-00955-0.

В книзі представлен життєпис трьох «співаків свого життя» - Казанови, Стендаля, Толстого – великих письменників, які зробили значний внесок до скарбниці світової літератури. Їх численні твори відображають мораль і звичаї сучасників. Найважливішим завданням свого мистецтва вони вважали не відображення макрокосму, тобто повноти існування, - а демонстрування перед світом мікрокосму власного «я»: для них нема реальністі більш значної, ніж реальність власного існування.

Цвейг Стефан. Совесть против насилия / Стефан Цвейг. - Київ : Изд-во полит. лит., 1989. - 384 с. - ISBN 5-319-00278-5.

В збірник увійшли твори Стефана Цвейга, спрямовані проти релігійного фанатизму на захист гуманізму, свободи совісті, стверджуючі цінність допитливого наукового пізнання.

Цвейг Стефан. Мария Стюарт. Романизированная биография / Стефан Цвейг. - Харьков : Прапор, 1992. - 335 с. - ISBN 5-7766-0473-7.

«Марія Стюарт» - романізована біографія історичної особистості Марії Стюарт, суперечливий образ якої художники різних років малювали по–своєму – то мученицею, то вбивцею, то невмілою інтриганкою, то святою. Стефан Цвейг в своєму творі спробував психологічно розкрити її шалений порив і пристрасть, які вбили в ній все людське.

Цвейг Стефан. Врачевание и психика. Месмер. Бекер-Эдди. Фрейд / Стефан Цвейг. - М. : Изд-во полит. лит., 1992. - 334 с. - ISBN 5-250 01789-4.

В трилогію відомого письменника С. Цвейга «Лікування і психіка» увійшли художні біографії австрійських вчених і лікарів Ф. Месмера, З. Фрейда і американської цілительки М. Бекер–Едді, які застосовували психотерапевтичні методи лікування людських недуг.

Цвейг Стефан.  Мария Стюарт. Жозеф Фуше: Романизированные биографии / Стефан Цвейг. - пер. с нем. - М. : Худож. лит., 1991. - 591 с. - ISBN 5-280-02005-2.

В книгу увійшли дві романізовані біографії – «Марія Стюарт» і «Жозеф Фуше». Цвейг в повній мірі зобразив життєву трагедію Марії Стюарт, однієї з найзагадковіших жінок в історії. В портретній галереї С. Цвейга Жозеф Фуше займає особливе місце. Письменник створив вражаючий по яскравості і достовірності образ цинічного політикана, хамелеона, який з неймовірною легкістю змінює своє обличчя, віртуозного майстра інтриги.

 

 

 

Friday, 23.11.2018 10:42 Вік: 6 Років