Життя і творчість Івана Франка

До 165-річчя з дня народження

Іван Якович Франко (27.08.1856—28.05.1 916) — поет, прозаїк і драматург; перекладач і літературний критик, історик і теоретик літератури, театру, мистецтва; публіцист, філософ, фольклорист, мовознавець, етнограф та економіст. Дійсний член Наукового Товариства імені Шевченка, член багатьох наукових товариств слов'янських народів. Активний член демократичного руху в Галичині останньої чверті ХІХ — початку ХХ ст. Автор майже шести тисяч  літературних, публіцистичних і наукових творів; вільно писав українською, польською, німецькою та російською мовами, робив переклади з 14 мов, у тому числі східних. Розпочавши творити в натуралістичному стилі, Франко як письменник став одним із засадничих творців реалізму в українській літературі. Полем діяльності Франка-історика було не лише минуле України, а й всесвітня історія. Учений намагався показати історію людства як закономірний процес висхідного розвитку від первісних примітивних форм суспільного життя до вищих. 

Доробок Франка містить понад 100 прозових творів — оповідань, повістей та романів. Першим прозовим твором Франка став роман «Петрії й Довбущуки» (перша редакція — 1875 р.), сюжет якого вибудувано на тлі пошуків скарбів Олекси Довбуша. В історичній повісті «Захар Беркут» (1883) автор оживив картини героїчної боротьби карпатських общин проти монголо-татарської навали в ХІІІ ст. Серед драматичної спадщини Франка вершиною є соціально-психологічна драма «Украдене щастя» (1893). Найбільшої слави Франко зажив як поет. Він називав поезію «вогнем в одежі слова». Його доробку притаманні зображення найтонших відтінків інтимних переживань, скорбота, пафос, сміливість передбачень. Він використав величезний арсенал поетичних форм, засобів, прийомів, збагативши українську літературу світовим поетичним досвідом. На час виходу першої збірки «З вершин і низин» (Львів, 1887) Франко був уже відомим громадським діячем, знаним письменником і ученим. Наступна збірка «Зів'яле листя» (Львів, 1896) стала шедевром поетичної майстерності, де ліричний герой — людина, яка глибоко відчуває, але мало пристосована до практичного життя.  

Ставлячи перед собою просвітницькі цілі, маючи величезну ерудицію, творчо перероблюючи кращі світові надбання, він прагнув зробити літературу різних країн частиною української культури. Він надавав величезного значення своїй перекладацькій діяльності, в якій чільне місце посідають переклади з античних літератур. Упродовж творчого шляху Франко неодноразово повертався до питання про необхідність видання творів Шекспіра українською мовою. Він переклав низку сонетів Шекспіра, уривки з його останньої п'єси «Буря», драму «Венеціанський купець» і трагедію «Король Лір». Найбільш капітальною працею Франка-перекладача є «Фауст» Гете. Видавнича діяльність, що була важливим чинником національно-визвольного руху, посідала особливе місце в житті Франка, повністю відображала увесь спектр  його інтелектуальних зацікавлень, починаючи від співпраці в студентському часопису «Друг», де він від 1874 р. розпочав друкувати свої вірші. Франко за своє життя брав участь у підготовці книжкових серій, де було випущено велику кількість творів українських і зарубіжних письменників: «Дрібна Бібліотека» (1878—1880), «Наукова Бібліотека» (1887). У 80-х роках ХІХ ст. Франко дістає визнання як один із провідних українських критиків. Його перу належать статті про поточний літературний процес і найважливіші явища національної культури (статті «Українська література в Галичині за 1886 рік», «Нариси з історії української літератури в Галичині», «Українська альманахова література»). Твори Івана Франка перекладено багатьма мовами світу. Окремі поезії покладено на музику, деякі прозові твори екранізовано й інсценізовано.        

Від смерті Тараса Шевченка ніхто з українців не здобув більшої слави, як Іван Франко, і ніхто з українських письменників не зробив стільки для розвитку украïнськоï літератури, як він. Його кипуча натура та надпрацездатнiсть залишили читачам у спадок близько сотні творів малої епiчноï форми. Своїми незвичайно розмаїтими за тематикою та жанрами прозовими творами письменник збагачував скарбницю украïнськоï літератури, щоб вона засяяла власним світлом у сiм'ï інших літератур, внесла свій вклад у скарбницю вселюдської культури.

Великий каменяр. Проза та драматургiя Iвана Франка : навч. посiб. / упоряд. i передм. А.А. Чiчановського. - К. : Грамота, 2003. - 701 с. - (Шк. б-ка). - ISBN 966-8066-04-9.
	До збірки увійшлі такі  відомі прозові твори І. Франка, як повісті «Борислав сміється», «Захар Беркут»,  драма «Украдене щастя», оповідання «Грицева шкільна наука», «Ліси і пасовиська», казка «Фарбований лис», публіцистичний нарис «Леся Українка». Життєва правда – основна властивість художнього таланту видатного митця.
Франко Iван. Лель i Полель : сучас. повiсть / Iван Франко ; худож. А. Базилевич. - К. : Веселка, 2005. - 198 с. : iлюстр. - ISBN 966-01-0372-7.
	Твір І. Франка поєднує в собі риси романтичної і пригодницької повісті (тут є і розбійницький скарб і незвичайні герої, і фатальне кохання) з актуальною як за часів Франка, так і сьогодні проблематикою. Братам-близнюкам Владиславові й Гнатові доведеться перевірити в житті свої шляхетні мрії, випробувавши власний характер і долю.
Франко I. Зiв'яле листя : лiрич. драма / I. Франко ; пер. пол. К. Ангельської; пер. рос. А. Ахматової. - Львiв : Каменяр, 2004. - 183 с. : iлюстр. - ISBN 5-7745-1070-0.
	Книга містить поетичну збірку класика української літератури Івана Франка, яка належить до вершин явищ світової лірики, мовою оригіналу та в перекладах польською і російською. «Зів`яле листя» відбиває процес зміни віх від раціоналізму до інтуїтивізму, від універсалізму до індивідуалізму крізь призму трагедії закоханої душі.
Франко I. Я. Твори : в 2-х т. Т. 2. Оповiдання / I. Я. Франко. - К. : Днiпро, 1986. - 557 с.
	До другого тому ввійшли вибрані оповідання письменника, які розкривають художню своєрідність І. Франка - прозаїка. Це такі  відомі твори, як «Малий Мирон», «Вугляр», «Грицева шкільна наука», «Лесишина челядь» та інші. Оповідання пронизані прагненням трудящих мас до світлого майбутнього, гідного людини праці. Твори розташовані в хронологічному порядку за часом написання.
Франко Iван. Шевченкознавчi студiї / Iван Франко ; упоряд. М. Гнатюк. - Львiв : Свiт, 2005. - 471 с. - ISBN 966-603-392-5.
	У книзі вперше в Україні зібрано шевченкознавчі студії Івана Франка, які друкувалися від 80-х років XIX ст. до перших десятиліть XX ст. в українських, польських та ін. виданнях. Згруповані в одному виданні шевченкознавчі праці І. Франка відображають еволюцію його поглядів, а також дають змогу глибше осягнути ідейно-тематичні та образно-стильові особливості поезії Т. Шевченка, історичне значення художнього досвіду великого поета в український і світовій літературі.
Франко Iван. Перехреснi стежки : повiсть / Iван Франко. - Київ : Днiпро, 1983. - 367 с.
	«Перехресні стежки» - це соціально–психологічна повість, в якій правдиво відображені суспільно- політичні події в Галичині на рубежі XIX–XX ст. Доля бідних селян, які  піднімаються для боротьби за світле майбутнє, особливо хвилювала Івана Франка.
Іван Франко //   Свiтанок Вiтчизни. Українська лiтература кiнця ХIХ - початку ХХ ст. : навч. посiб. / упоряд. А. А. Чiчановський. - К. : Грамота, 2001. - С. 7-131 - (Шк. б-ка). - ISBN 966-95893-5-5.
	До збірки включені поетичні, епічні та драматичні  твори українських письменників кінця XIX – початку XX століття. Сторінки 7 – 131 відображають поетичні твори Івана Франка.  Це твори із таких збірок, як «Мій ізмарагд», «З вершин і низин», «Із літ моєї молодості», а також поеми «Іван Вишенський»  і  «Мойсей».
Гундорова Тамара. Невiдомий Iван Франко: Гранi Iзмарагду / Тамара Гундорова. - К. : Либiдь, 2006. - 359 с. : iлюстр.. - ISBN 966-06-0435-1.
	У книзі подаються вибрані твори Івана Франка, які супроводяться розлогими статтями – коментарями про основні аспекти культурної феноменології письменника. Вперше в українському літературознавстві розглядається цілісність культурного, філософського й художнього мислення Франка. В центрі уваги – символічна автобіографія письменника.