Життя пана де Мольєра

До 400–річчя з дня народження комедіографа Жана–Батіста Мольєра

Мольєр (справжнє ім'я – Жан Батист Поклен) – видатний французький комедіограф, театральний діяч, актор, реформатор сценічного мистецтва, творець класичної комедії – народився у Парижі. Відомо, що хрестили його 15 січня 1622 р. Батько його був королівським обійщиком та камердинером, сім'я жила дуже забезпечено. З 1636 р. Жан Батист здобував освіту в престижному навчальному закладі - єзуїтському Клермонському коледжі, в 1639 р. після його закінчення став ліценціатом прав, проте праці ремісника чи юриста віддав перевагу театру. У 1643 р. Мольєр виступає організатором «Блискучого театру». Справи у трупи йшли далеко не блискуче і акторам довелося виїхати зі столиці, щоб гастролювати по провінціях упродовж дванадцяти років. Через проблеми з репертуаром «Блискучого театру» Жан Батіст сам почав складати п'єси. Цей період його біографії послужив чудовою школою життя, перетворивши його на чудового режисера та актора, досвідченого адміністратора.

Трупа, що повернулася в 1656 р. в столицю, показала в Королівському театрі спектакль «Закоханий лікар» за п'єсою Мольєра Людовіку XIV, який прийшов від неї в захоплення. Після цього трупа грала до 1661 в наданому монархом придворному театрі Пті-Бурбон. Комедія «Смішні манірні», поставлена в 1659 р., стала першим успіхом у широкого загалу. Після того, як положення Мольєра в Парижі утвердилося, починається період інтенсивної драматургічної, режисерської роботи, який триватиме до смерті. Поворотним пунктом стали комедії «Школа чоловіків» та «Школа дружин», які демонструють відхід автора від фарсу та його звернення до соціально-психологічних комедій виховання.

У публіки п'єси Мольєра мали приголомшливий успіх. Пов'язано це було з тим, що Мольєр, який раніше майже не вдавався до соціальної сатири, у зрілих творах створював образи представників вищих верств суспільства, обрушуючись на їхні пороки з усією силою свого таланту. Зокрема, після появи 1663 р. «Тартюфа» у суспільстві вибухнув гучний скандал. Впливове «Суспільство святих дарів» заборонило п'єсу. І лише у 1669 р. комедія побачила світ, при цьому за перший рік виставу демонстрували понад 60 разів. Постановка в 1663 р. «Дон Жуана» теж викликала величезний резонанс. У міру того, як зростала його популярність, він ставав дедалі ближче до двору і все частіше ставив п'єси, спеціально приурочені до придворних свят, перетворюючи їх на грандіозні шоу. Драматург виступив фундатором особливого театрального жанру – комедії-балету.

У лютому 1673 р. трупа Мольєра поставила «Уявного хворого», в якому він грав головну роль, незважаючи на недугу, що мучила його (найімовірніше, страждав на туберкульоз). Прямо на виставі він знепритомнів і в ніч з 17 на 18 лютого помер без сповіді та покаяння. Похорон за релігійними канонами відбувся лише завдяки клопотанням його вдови перед монархом. Щоб не вибухнув скандал, ховали видатного драматурга вночі.

Мольєру належить заслуга створення жанру класицистської комедії. В одному тільки «Комедії Франсез» за п'єсами Жана Батіста Поклена було показано понад тридцять тисяч вистав. Досі його безсмертні комедії – «Міщанин у дворянстві», «Скупий», «Мізантроп», «Школа дружин», «Уявний хворий», «Вироби Скапена» та багато інших - входять у репертуар різних театрів світу, не втративши актуальності та викликаючи оплески.

Мольер.  Полное собрание сочинений в 3-х т. Т. 2  : пер. с фр. / Мольер. - М. : Искусство, 1986. - 461 с.
	До другого тому Повного зібрання творів великого французького драматурга увійшли такі його твори, як "Тартюф", "Дон Жуан", "Лікар мимоволі" та інші. В «Тартюфі» Мольєр прагнув підкреслити свою чітку позицію щодо помилково побожних людей, які використали авторитет церкви для виправдання своїх антигромадських дій. Розгляд персонажів п'єси показує, що ніхто з них не був істинно віруючим, а скоріше лицемірами, які використали релігію, щоб приховати свої гріхи. Проблематика комедії «Дон Жуан» полягає у розвінчанні пороків і класичному покаранні зла в образі Дон Жуана. У «Кам'яному Гості» Мольєр показує порочність всього суспільства, починаючи від верхів і закінчуючи низами.
Мольер Ж.-Б. Собрание сочинений в 2-х т.  Т. 1 : пер. с фр. / Ж.-Б. Мольер. - М. : Худож. лит., 1957. - 675 с.
	У перший том зібрання творів Мольєра входять такі твори: "Смішні манірниці", "Школа чоловіків", "Школа дружин", "Докучні" та інші. У "Смішних манірницях" Мольєр сміливо пародував панівну в літературі та салонах "преціозність", висміював надутих манірниць і пихатих поетів. Поет виставляв на осміяння брехливі і удавані почуття людей, які створюють собі навмисне протиприродне обличчя з розрахунком на те, що так вони ясніше дадуть відчути оточуючим свою станову перевагу. Комедія «Школа чоловіків», яка тісно пов'язана з наступною за нею ще більш зрілою комедією «Школа дружин», знаменує поворот Мольєра від фарсу до соціально-психологічної комедії виховання. Тут Мольєр ставить питання любові, шлюбу, ставлення до жінки та влаштування сім'ї.
Мольер Жан Батист. Комедии : пер. с фр. / Жан - Батист Мольер. - М. : Худож. лит., 1972. - 662 с. : ил. - (Библиотека всемирной литературы).
	До книги увійшли такі відомі комедії, як "Міщанин у дворянстві", "Уявний хворий", "Скупий" та інші. Головна ідея комедії "Міщанин у дворянстві" - викриття соціальних та людських вад, показане крізь призму поведінки багатого буржуа, який захотів стати дворянином. Він потрапляє в безглузді ситуації, не розуміючи, що винні в цьому - його власні амбіції. Головна думка комедії «Уявний хворий» полягає у подоланні людиною страху перед смертю. Саму п'єсу називають перлиною у творчості Мольєра, «найсмішнішою» з його сценічних творів, оскільки вона намагається висміяти споконвічні людські страхи, а також розповісти про самотність і любов.
Бордонов Ж. Мольер : пер. с фр. / Ж. Бордонов. - М. : Искусство, 1983. - 415 с. : ил. - (Жизнь в искусстве).
	Книга розповідає про письменницьку, акторську, особисту долю Мольєра, підкреслюючи, як близькі нам сьогодні і його твори, і його людський образ. Життєпис Мольєра та аналіз п'єс великого комедіографа вплітаються тут у панораму французького суспільства XVII століття. Епоху, як і самого Мольєра, автор прагне уявити у суперечливій єдності величі та буденності.
Булгаков М. Жизнь господина де Мольера / М. Булгаков. - М. : Мол. гвардия, 1980. - 175 с. : ил. - (Жизнь замечательных людей).
	Книга відомого російського письменника М. А. Булгакова - це життєпис Мольєра, його художня біографія, заснована на великому документальному матеріалі. Написана у тридцяті роки спеціально для серії "ЖЗЛ", вона вперше вийшла в серії у 1962 році.
Самарин Р. М. Зарубежная литература : учеб. пособие для филол. спец. вузов / Р. М. Самарин. - М. : Высш. шк., 1987. - 368 с.
	Посібник включає роботи відомого літературознавця Р. М. Самаріна з зарубіжних літератур середніх віків і Відродження, літературах XVII - XX ст. Розділи посібника присвячені як окремим питанням літературного процесу, так і творчості деяких письменників. Сторінки 70 та 84 містять інформацію про творчість Ж.-Б. Мольєра.
Муравьева Н. И. Западноевропейская литература: Шекспир. Мольер. Гете. Байрон. Бальзак : пособие для средней школы / Н. И. Муравьева. - М. : Учпедгиз, 1956. - 167 с.
	Книга знайомить читачів із творчістю найкращих письменників Заходу. Це допомагає краще зрозуміти питання теорії літератури, дає уявлення про основні риси реалізму та прогресивного романтизму. Письменники - реалісти проникають у сутність явищ життя, у глибину людських відносин і створюють типові образи.
Классики зарубежной художественной литературы / под. ред. канд. филолог. наук А. М. Горбунова. - М. : Гос. биб-ка СССР им. В. И. Ленина, 1961. - 230 с.
	Цей бібліографічний покажчик призначений на допомогу самоосвіті. У ньому представлено низку оглядів творчості найбільших письменників - класиків, починаючи з літератури стародавньої Греції та закінчуючи літературою XIX століття. Наприкінці розташовані допоміжні покажчики: покажчик письменників з національних літератур, алфавітний покажчик письменників, алфавітний покажчик заголовків творів. Сторінки 77-80 присвячені життю та творчості Ж.-Б. Мольєра.